Погиб герой

ПОГИБ ГЕРОЙ, - не плачьте, не скорбите,
Не рвите сердце, заглушите стон.
И в небо душу с миром отпустите,
Пусть в вышине расправит крылья он.

Лишь пожелайте СВЕТЛОГО ПОЛЕТА
И пусть в пути не знает он преград.
Там ждет его,небес родная рота, -
Где каждому он только друг и брат.

Крылатое, навеки, побратимство
Что охраняет наш покой и сон.
Им небо-дом, не плачьте, отпустите,
Пусть в вышине расправит крылья он...

03.02.2015

ПЕРЕКЛАД УКРАIНСЬОЮ
Олег Заяц

Герой загинув – відчай геть женіть,
Не рвіть серця скорботою безсилою,
Ген до небес душа його летить
І розтинають простір дужі крила.

Тож побажайте СВІТЛОГО ПОЛЬОТУ,
Нехай в путі ніщо його не спинить,
Бо в небесах його чекає рідна рота,
Давно уже крилаті побратими.

Звитяжне їхнє товариство нині
Влилося у Небесний Легіон.
Вони вартують спокій ваш і сон.
Героям слава! Слава Україні!

Плачь

Мир разорвало болью пополам
Нам выпала не легкая задача.
Молитву нашу слыша в небесах
Сегодня ангелы навзрыд от горя плачут.

Огонь, огонь, огонь со всех сторон.
Распахана земля ракетным залпом.
Здесь зыбкий мир, здесь грань добра и зла
Глаза в глаза, наполненные страхом.

Здесь, колыбель - страну мою, хотят
Наполнить кровью, ставя на колени
Но ИМ, продавшим душу, не понять,-
Что ЧЕСТЬ не покупается за деньги.

Не покупается СВОБОДА и МЕЧТА,
ЖИЗНЬ не по правилам БАНДИТА и ТИРАНА.
И бьется СОВЕСТЬ, в тесной клетке зла,
Последняя искра добра в обмане.

И льется кровь, и падают тела,
И занимают очереди души:
Кто в РАЙ, кто в АД,- тому своя цена.
И скорбный стон, закладывает уши.

Мир разорвало болью пополам
Нам выпала не легкая задача.
Молитву нашу слыша в небесах
Сегодня ангелы навзрыд от горя плачут.

22.01.2015

Зозуля

Ой кувала зозуленько в лісі на дубочку.
Взяв рушницю, пішов з хати милий мій синочку.
Захищати рідну землю від лютого ката,
Крадія та брехуна, а ще й супостата.

Ой не мовчи, люба птаха, коли я питаю,
Та на Бога, я дитини, долю покладаю.
Нарахуй йому зозуля жити довго-довго,
Щоб повернувся скоріше синку мій до дому.

Хай його не торкне куля, та й не яка сила,
Не для того я малечу в світ цей народила.
Народила для кохання, його, не для муки
Щоб літа мої плекали в старості онуки.

Заквітуть  сади на весні, закує зозуля
Серце моє за синочком увесь час сумує.
Перетворюсь у зозулю, як не дочекаюсь,
Полечу до тебе синку, за листям сховаюсь.

Закую я рано вранці, та ще безупину,
Боронити тебе буду,  щоби не загинув.
Повернешся, покохаєш, обереш дівчину.
Погуляєш, поберешся, утвориш родину.
Най, народиш собі сина, тоді тільки взнаєш
Як у грудях серце крає, як його втрачаєш...

Ой кувала зозуленько в лісі на дубочку.
Взяв рушницю, пішов з хати милий мій синочку...
                                                            9.12.2014г

Ой не кличте БРАТА в хату,
Та ще й не благайте,
Бо прийде вас захищати
Той москаль мордатий.
Пограбує рідну хату,
А ще й розваляє.
Сина забере в солдати
Й доньку надругає.

Принесе з собою в край ваш
Разруху та голод.
І пожежу в літню спеку,
І в морози - холод...
Він затопчить сапогами
Чисте стигле жито.
Ні що буде дітям їсти,
Ніде буде жити.

Кров`ю вмиєте обличчя
Запродавши душу,
І його рабами завжди
Кожен буде змушен.
Він лани ваші зорає
Вирвами з гармати.
Ой, не кличте, ви на поміч,
БРАТА в рідну хату.

8.12.2014 р.

Народження янголів

Коли серця відчувши волю,
Скидають кайдани з країни.
І з вуст свідомої людини,
Як подих: "Слава Україні!"
Коли встає ланцюг ущільно,
Живою, непохитной силой,
Там батько захищає сина
Від чорних крил, що їх душили.
Коли вчорашня ще дитина,
Стає чоловіком змужнілим,
З палицею й щитом з фанери
Він рветься в бій оскаженіло.
Коли зростають барикади,
І чорний дим стає стіною -
В цей час народжується янгол
З очима ясними, мов зорі.

Коли земля летить до неба,
А небо падає на землю,
Руйнує "брат" твою оселю,
Між вами збудувавши скелю.
Коли заплющуються очі,
Невзмозі витримати пекло
І кров згортається в судинах,
І в погляді життя померкло.
Там сатана жадає жертви,
Кида у жорнов м`ясорубки,
Стрункі тіла та ніжні руки,
Що за кохання взяли муки.
За честь, надію і свободу
Скарби віддали найкоштовні.
І обміняв життя на крила
З кліток поринули назовні.

І зашуміли вітром в горах,
І листям у лісах безмежних,
Їх душі світлі, невгамовні,
Що хвилі підіймають в морі.
І застогнала мати-земле,
Засумувало батько-небо,
Сини покинули родину,
Їм захищати всесвіт треба.
І в вишину поринув разом,
Розкрив свої шалені крила,
Повстали янголи небесні
Від сходу і до небосхила.
І батьківське благословіння
В повітрі пошепки лунає:
"Лети, мій янголе, високо,
Хай перешкод твій дух не має!"

08.12. 2014

Небесная сотня

НЕБЕСНАЯ СОТНЯ летит над Майданом
И тихо над нами их крылья шумят.
Не верьте! Не верьте, они не погибли.
Сквозь пламя свечей к нам сердца их горят.

Они улетают, чтоб снова вернуться
И крылья, расправив  свои в вышине,
Хотят, чтобы мир над землей воцарился,
Чтоб было спокойно все в нашей стране.

На, вечную, варту они заступили.
Обходят дозором и ночью и днем.
Никто не посмеет теперь надругаться.
Над той Украиной, где все мы живем.

Они не позволят и, цепью живою,
Крылом об крыло зашумят в небесах.
Спасибо РЕБЯТА, за вашу заботу.
ВЫ вечно останетесь в наших сердцах.
                                                       март 2014

В небе ангелы летели

В небе ангелы летели,
Осыпая с крыльев перья,
А  на землю тихо падал снег.
И на белом покрывале
Люди с лозунгом стояли
Чтоб вернули им надежду на успех.

Чтоб отдали им свободу
Заточеную в оковы
Злобы, безразличия и лжи.
Чтоб рассветы и закаты
Были только цвета неба,
А не мешаные страхом  на крови

      Припев:
Революция народа
Революция надежды.
Чести, славы, веры и любви.
Революция  желаний:
Мира, правды и свободы.
Революция и неба, и земли.

Как одно сердца стучали
Колокольным  громким звоном
Созывая  встать плечом к плечу.
И страны огромной вече,
Крепко  за руки державшись,
«Нет» - сказало твердо палачу.

        Припев:

И взлетает синей птицей
Флаг  с венком из звезд горящих
Над сплоченной  верою толпой.
Пусть хранит, тебя, народ мой
Каждый твой небесный ангел
Крылья распрахнув  над головой

           Припев:

11.12.2013г.

Посвящается Дмитрию Миргородскому

Он был талантливым актером и просто замечательным человеком. Хорошим собеседником и настоящим другом...

* * *

Я хочу растаять,

Паром обернуться,

Вознестись на небо

И опять вернуться.

Говорят в округе

Про меня: "чудная".

Я. для общих мерок,

Не совсем такая:

Не совсем лояльна.

"В облаках витаю".

И реальность жизни

Не воспринимаю.

Ведь моя реальность -

Вознесенье духом.

Пусть кричат повсюду:

"Посмотри - разруха!"

А в моем сознаньи

Светлый мир прекрасный.

День весенний чистый,

Солнца луч звенящий,

Тихая  беседа

С Миргородским Димой...

Почему другие

Этого не видят???

                            9.04.1999

 

Колокола

Когда внутри колокола,
К беде ли это, иль к победе?
Я возношу тот звон, как ветер,
Несущий смерч под облака.

Когда внутри колокола
Гудят, вонзаясь в каждый орган,
Мне, может, три шага до морга,
Но я живу весь свет любя.

Когда внутри колокола,
Вдруг, возникают ниоткуда,
Я жизнью дорожу, как чудом,
И смертью, что зовет меня.

Когда внутри колокола
Меня уносят в бесконечность,
Мне двери открывает вечность
В моем познании бытия.

Когда внутри колокола...

                           22.12.1992

Окраина

Люблю я окраину города,

Где рядом с этажами,

Взмывают высОко-высОко

Сосны своими главами.

Где луг и асфальт вперемешку.

Где спят облака на антенах.

Где солнце встает из-за леса,

Лучами скользя по стенам.

Где можно, проснувшись утром,

Услышать концерт необычный, -

Басистый машинный рокот

И голос звенящий птичий.

                                    1984 г.